Досить часто в офіційних установах люди чують, що переклад їх документів має бути засвідчений та нотаріально завірений, однак це викликає здивування відвідувачів, оскільки їм не пояснюють термінології, а тому багато з них перебуває у паніці: в чому ж різниця між цими двома термінами? В основному, якщо документ являє собою лист або технічну інструкцію, веб-сайт, рекламну продукцію або будь-який інший документ, який не планують подавати до офіційних установ, засвідчення перекладу не потрібне та, зазвичай, є неможливим (адже засвідчити переклад сайту у нотаріуса просто нереально). В неофіційних випадках переклад приймається на розсуд клієнта і може бути засвідчений печаткою нашого агентства. Якщо ж ви перекладаєте документ, який будете подавати до офіційних установ – він обов’язково повинен пройти процедуру офіційного засвідчення у нотаріуса. ЇЇ мета – підтвердити, що перекладач вільно володіє мовою, має відповідну кваліфікацію та несе відповідальність за свій переклад. Зазвичай нотаріально засвідчений переклад потрібен у випадку перекладу свідоцтв про народження, про шлюб або розлучення, судових рішень, заповітів, дипломів, документів про всиновлення, паспортів, міграційних та інших офіційних документів.

Як нотаріус засвідчує переклад?

Коли ми говоримо «нотаріально засвідчити переклад», маємо на увазі, що нотаріус засвідчує підпис перекладача. Згідно з законодавством України, нотаріус може засвідчити підпис лише того спеціаліста, чию кваліфікацію підтверджено дипломом, виданим ВНЗ в Україні.

Види нотаріального засвідчення

Нотаріальне засвідчення буває двох видів:

1. Нотаріус засвідчує лише ПІДПИС перекладача.

Цей вид засвідчення використовується:

• — якщо переклад зшивається разом з оригіналом документу
• — якщо засвідчуються інвойси, рахунки-фактури, накладні тощо
• — якщо засвідчуються іноземні документи, на яких відсутній апостиль
• — у будь-яких інших випадках, коли неможливо засвідчити справжність копії з оригіналу документу

2. Нотаріус засвідчує КОПІЮ документу та ПІДПИС перекладача.

Цей вид засвідчення використовується:

• — при засвідченні документів, виданих органами ЗАГС;
• — всіх офіційних документів, на яких міститься гербова печатка, вихідний номер документу та підпис посадової особи;
• — на всіх корпоративних та установчих документах компаній, фірм та організацій;
• — на офіційних іноземних документах, якщо на них проставлений апостиль (окрім випадків, коли документи готуються для країни, з яою Україна уклала міжнародні договори, що спрощують процедуру обміну документами та відміняють обов’язкову наявність апостилю). 

Переклад яких документів не можна засвідчити нотаріально?

Існує кілька вимог, за якими переклад (і вірність копії) наступних документів неможна засвідчити нотаріально:

• — рукописні тексти;
• — звичайні набрані та роздруковані тексти ;
• — оригінали документів, що пошкоджені або погано читаються.

Інші види засвідчення перекладів.

Слід відмітити, що переклад можна засвідчити не тільки нотаріально, але й печаткою бюро перекладів.

Проставлення печатки бюро перекладів вимагають не рідше, ніж засвідчення перекладу у нотаріуса. Все залежить від самого документу та вимог установи, куди ви будете подавати перекладені документи. У більшості випадків, бюро перекладів засвідчує переклади своєю печаткою та підписом перекладача на фірмовому бланку компанії. Але такий вид засвідчення не завжди підходить для певних державних установ України та за кордоном. Саме тому, ми рекомендуємо своїм клієнтам уточнювати правила оформлення документів безпосередньо в органі, для подання до якого вони готуються.

Бюро перекладів «Світ Мов» виконає переклад та його нотаріальне засвідчення з дотриманням всіх вимог, встановлених Міністерством юстиції України.

Вартість перекладу з нотаріальним засвідченням можна дізнатися через форму розрахунку вартості або за телефонами на нашому сайті.

Чекаємо на ваші звернення.